Автобус зупиняється біля самого храму. Він виглядає невеличким, бо захований поміж молодими липами. Купол, немов тонке вістря стріли з тієї зелені тягнеться в небо. В ньому 8 вікон, які ловлять перші і останні промені сонця та спрямовують всередину храму. О.Василь сказав, що храм почав будуватися ще 1989 року. При вході грамота про посвячення 19.8.1995 року, підписана Мирославом-Іваном кардиналом Любачівським. Всередині храм гарно розписаний прикрасами, стилізованими під в’язь Київської Русі, витриманими у жовтих та голубих тонах. Стіни художник В.Свідерський 1992 року прикрасив портретами визначних осіб, що мають відношення до поширення і утвердження християн-ства, та картинами з життя І.Христа. На багатьох картинах є записи про тих доброчинців,- які жертвували на розпис храму. Думаю, що в продовженні літопису парафії це знайде своє відображення. Долівка викладена світлою керамічною плиткою. Храм вражає великими хорами, збудованими П- подібно. Вони тримаються на 8 квадратного перерізу колонах. З хорів є вихід на невеличкий балкон. Вікна сучасні, металопластикові. Для старших людей попід стінами храму встановлені дубові лавки (6 більших, 7 менших).

Напроти храму громада збудувала красивий парафіяльний будинок. А ще я був приємно вражений виставкою релігійної літератури, яку побачив у ніші церкви. Дитина може собі вибрати те, що її зацікавило. Далеко не всюди таке побачиш. Церква бере активну участь в громадському житті парафії, бо дошка оголошень та огорожа при вході несуть на собі свіжу і актуальну інформацію.