-візитатор- священик, який здійснював візитацію, тобто канонічний огляд парафії. Збереглися описи таких візитацій з XVIII ст, які дають багато цікавого матеріалу до історії церкви;

-гарнець- 3,76 літра. Ділився на 4 кварти, а кожна кварта на 4 кватирки; -гумно- місце поза лінією людських хат, на якому були влаштовані склади складеного в копи збіжжя. Такі гумна люди робили для того, щоби застрахувати себе від можливої пожежі або недороду. Віддаленість гумна від хат робила його недосяжним для можливої пожежі (такі пожежі у XIX ст злизували села, вкриті солом’яними дахами, за кілька годин). Інколи складені в гумнах копи збіжжя стояли необмолоченими у заможних людей по кілька років. Люди вважали, що необмолочене зерно менше псується. Звичайно, що мусіли при цьому миритися з втратами від мишей;

-гуни- степові тюркомовні народи, які підкорили собі величезні території теперішньої Росії та України (375 рік) і погнали місцеві народи завойовувати Європу. їхній вождь Аттіла мав битву з військом Римської імперії на Каталаунських полях (біля теперішнього міста Марсель у Франції) у 451 році. Український історик Г.Василенко (1922-94) вважав гунів предками слов’ян, а їхнього вождя Аттілу – праслов’янським князем Гатилом; -домінія- найменша одиниця адміністративного поділу в Австрійській імперії до середини XIX ст;

-зол (золотий)- польська грошова одиниця;

-зр (золотий ринський) – австрійська грошова одиниця;

-ерекція- тут: акт надання церкві земель;

-інвентар- 1) господарські знаряддя, майно; 2) документ з описом майна; -каплун- кастрований і добре вгодований півень;

-кварта- четверта частина чого-небудь; міра об’єму, яка мала 0,9 літра; -консисторія- церковна влада;

-корець- практично те саме, що центнер. Корець складався з 32 гарнців зерна і вміщав приблизно 123 літри;

-К (корона)- тут: австрійська грошова одиниця у 1896-1918 роках;

-копа- рахункова одиниця, 60 одиниць чогось;

-кр (крейцер)- дрібна австрійська монета. Ринський до 1869 року мав 60 кр, після того 100 кр;

-лан- основна міра землі в Речі Посполитій, що мала в середньому ЗО моргів або біля 16 га. Лан ділився на півланки та чверті. У XVIII ст в селах було багато чвертьланових господарств (біля 4 га землі);

-люстрація- тут: огляд, перевірка;

-МО – митрополичий ординаріат, орган управління церквою (канцелярія);

-мп (марки польські)- тимчасові польські грошові одиниці у 1919-24 роках, їхня доля була така ж як українських карбованців 1991-94 років; морг- біля 57 арів. Морг складався з 1600 квадратних сажнів; -ординаріат- див.МО;

-півмірок- міра об’єму зерна, 32 гарнці або біля 123 літрів (або біля 100 кг ваги). Пізніше термін був замінений словом корець;

-проскурне- традиційна данина, яку парафіяни щорічно давали священику зерном, мукою або грішми. Призначалася на випікання білого жертовного хліба, крихтами якого (проскурками) священик після богослужіння наділяв вірних;

-скарбона- церковна каса для зберігання грошей;

-сяг- міра об’єму, біля 3 кубічних метрів;

-табуля- установа, в якій реєструвалася нерухомість;

-фасія- документ про прибутки та витрати з господарства;

-целебс- неодружений священик;

-чинш- грошовий податок, який сплачували селяни панові;

-шематизм- церковне довідкове видання із поміщеними статистичними даними про кожну парафію;

-шпихлір- зерносховище.