Церква Преображення Господнього дерев’яна під ґонтом, в маєтках колись староства Щирецького, тепер патронів Ігнатія і Станіслава Косаківських, каштелянів Підляських, має для виживання парохів, ціле поле Гора, на якому церква стоїть. З того на плугів 10 сіножаті поміж полем, по долинах на 10 возів. Дерев’яна дзвіниця під ґонтом, на якій 2 дзвони. Цвинтар оточений дерев’яним парканом наполовину. Завідувачем тієї церкви є о.Тома Слоньовський, парох Рудна, після смерті місцевого пароха о.Івана Слоньовського. Провізорами церкви є парафіяни, яких є коло 30 родин. Кожен щорічно має давати священику по 16 гр.

Прикраса церкви. Цинова чаша з реквізитами. Цинова пушка для св.тайн. Миска цинова. Тацка цинова, пара цинових ліхтарів. Євангеліє в червоний оксамит та срібло оправлене. Мосяжна кадильниця. Мосяжна лампа, спіжовий дзвінок.

Книги церковні. Євангеліє в простій оправі. Служебник давнього видання. Послання апостолів, Псалтир друкований, Ірмолой друкований, Трефологіон, дві Тріоді, Октоїх, Требник давній, Часословець, метрики хрещень, вінчань та смертей.

Фелони. 1 адамашковий траурний, 2 адамашковий голубий з реквізитами. Заслона гродеторова кармазинова.

Білизна. Антимінс від теперішнього єпископа, 4 альби, 2 корпорали, 2 хоругви на мусульбасі, а 2 на полотні, 4 обруси, 6 переміток [27, с.58-59].

Нагадую, що пояснення незрозумілих слів подаються в кінці дослідження. Село було невеличке і церква була бідна. Ритуальний посуд був олов’яний і тільки на престольному Євангелії були срібні бляшки. Церковна будівля була, можливо, ще з 1615 року і незабаром її замінили на іншу.